Африканська фіалка, крокус і братки поєднують ці два кольори - жовтий і фіолетовий це природне поєднання - колір літнього сонця і оксамитової південної ночі, принесло аметрину його славу.
Цей чудовий мінерал заведе нас з вами, дорогоцінні читачі, у «болівіанські» нетрі, то єдине містечко, де видобувають аметрин. Не обійдеться моя розповідь і без автентичних переказів, з місцевим колоритом, дізнаємося про секрет аметрину! Захопимося чудовими прикрасами та різьбленням по аметрину і раптово зазирнемо до лабораторії вчених.
Болівіаніт (так раніше називали аметрин) – гарний камінь фіолетового та медового кольору, що утворився у практично неможливих умовах. Це унікальна суміш фіолетового аметиста та жовтого цитрину, яку вчені тепер називають аметрином.
Є вагома причина, через яку аметрин зустрічається рідко. Його виникнення залежить від надзвичайних геологічних обставин.
Кристал кварцу, який стає аметрином, містить залізо, і йому необхідно мати більше тепла з одного боку (це призводить до утворення цитрину) і менше тепла з іншого. Це призводить до різної швидкості окислення заліза в камені, утворюючи двоколірний дорогоцінний камінь. Такі умови існують лише у шахті Анахі.
А шахта Анахі знаходиться в Болівії:
А Болівія знаходиться в Південній Америці, а Південна Америка - найбільша гірська система землі - Анди (Кордильєри):
Немов древній, величезний змій, охопив цей материк і перетворився на камінь, де височіють гори, там і водиться унікальне каміння. Все, як у стародавніх переказах – дракони стережуть скарби.
Ну а насправді — гори — результат тектонічної діяльності землі, внаслідок руху мас, найвищих температур і тиску, створюються умови для утворення дорогоцінного каміння, мінералів… І материк, який ми називаємо Південною Америкою, явно зазнав найпотужніших перетворень.
Але коли дивишся на місцеві пейзажі, починаєш вірити в стародавні легенди, в пам'яті спливають палаци, які населені казковими персонажами.
Ось тут і виявили аметрин.
Болівійська копальня, розташована у віддаленій, густо засадженій деревами місцевості недалеко від південно-східного кордону Болівії з Бразилією. Названий рудником Анахі, він виробляє більшу частину, якщо не весь аметрин ювелірної якості у світі.
У серці цього каменю сяють золотисті відтінки цитрину. Відтінки фіолетового аметиста контрастують з оранжево-жовтим цитрином.
Легенда у пошуках Анахі
Згідно з переказами, іспанський конкістадор 17 століття прибув до цього регіону в пошуках Ельдорадо, міфічного золотого міста. Феліпе де Урріола-і-Гойтія, конкістадор, зустрів мирне плем'я айорео на території, яку ми тепер називаємо Болівією, і закохався у принцесу Анахі, дочку вождя.
Подарувати шахту.
Як Феліпе став володарем аметринової копальні? Два варіанти: Принцеса Анахі подарувала Феліпе шахту на знак своєї любові до нього або одружилася з конкістадором, і її батько включив шахту в її посаг.
А ім'я?
Зрештою Феліпе вирішив повернутися до Іспанії, і принцеса Анахі розривалася між любов'ю до нього та любов'ю до свого народу. Одноплемінники принцеси задумали вбити Феліпе. Анахі попередила його, і він уникнув нападу, але вона була смертельно поранена. Вона бачила, як він востаннє стискав у руці кристал аметрину як символ їхнього вічного кохання. Шахта отримала ім'я принцеси Анахі, потім вона, Феліпе, і всі спогади про шахту розчинилися у тумані часу.
Історія щира, але, враховуючи те, що витворяли конкістадори (а про це я писала не раз у статтях), мене такими історіями вже не пройняти. 
Через три століття, у 1960-х роках, шахта Анахі була знову відкрита, і до 1970-х років природний аметрин з'явився на ринку. Привабливе поєднання кольорів і розумна ціна зробили його популярним «новим» вибором.
А тепер заглянемо у шахту, де добувають аметрини ювелірної якості.
Перш, ніж цей унікальний камінь перетвориться на руках майстра-огранщика на ювелірний твір, які ми бачимо на фото,
його необхідно витягти з глибин копалень:
Цей тунель у шахті Анахі демонструє багатство родовища кварцу.
Виглядає зовсім не романтично і ми, часто, забуваємо про те, як камінь стає ювелірною прикрасою, і задаємося питаннями про дорожнечу .. адже видобуток - це не найскладніший, хоч і важкий етап.
Скільки праці потребує огранювання!
Завдяки своїм незвичайним кольорам аметрин став мрією огранювача дорогоцінного каміння. Ось кілька прикладів того, що досягають ці висококваліфіковані дизайнери.
Рідко використовують аметрин, як матеріал для фігурного різьблення, адже він такий рідкісний, але які дива створили каменерізи!
Хамелеони:
Аметриновий півник:
Пінгвін Альфреда Циммермана:
Левон Амірбекян із Санкт-Петербурга створив чудову орхідею:
Ну а після того, як ми з вами побували у шахті, де добувають аметрини, вирушимо до лабораторії.
Так, саме радянські вчені виростили штучний аметрин. Синтетичний аметрин, вирощений гідротермальним способом у Росії, став комерційно доступним у середині 1990-х.
На фото огранований синтетичний аметрин (три зразки зліва, 11,30-13,38 карата) показаний разом із природним аметрином із копальні Анахі. Різьблений натуральний аметрин в центрі - 35,15 карата і ограновані натуральні камені праворуч 4,71-22,31 карат.
Експерименти з вирощуванням аметрину проводилися в Інституті експериментальної мінералогії РАН, розробку здійснював Балицький, Володимир Сергійович — головний науковий співробітник, доктор геолого-мінералогічних наук.
Вирощений у лабораторії кварц — ідентичний натуральному аметрину, хоч і має відмінності, які можна виявити лише завдяки професійному лабораторному аналізу.
Синтетичний аметрин:
Однак здебільшого синтетичний аметрин, отриманий у ході цього дослідження, можна було ідентифікувати за поєднанням характеристик, включаючи особливості зростання, такі як двійникування та колірна зональність. Хімічний аналіз EDXRF виявив більш високі концентрації K, Mn, Fe та Zn, ніж у природному аметрині.
Важливо: Високотехнологічний спосіб вирощування кристалів кварцу – аметрину не плутайте із ситаллами під аметрин!
Природний аметрин:
Прикраси (нечисленні) із природним аметрином:
